Wizzair — перші бюджетна авіакомпанія в Україні, що нею можна долетіти від Києва до деяких великих міст за 79 гривень. Це ціна без багажу, себто коли є лише невеличкий рюкзак, який можна взяти на літак, і в ньому нема ножиць та інших заборонених речей. За кожну одиницю багажу додаткова оплата 58 гривень, так що повний бюджет поїздки (у мене був один великий рюкзак для багажу) склав 137 гривень. Для порівняння, за некондиціоноване купе від Львова до Києва на потяг 92 я сплатив 127 гривень. Щоправда, доїзд до Борисполя теж коштував грошей — 20 гривень за маршрутку від «Харківської», ну але якби летів без багажу, то вийшло б дешевше, ніж потяг. Час польоту — всього 50 хвилин, однак мінімум за годину до відправлення тре бути на летовищі, щоб зареєструватися й пройти контроль. За 40 хвилин до відправлення реєстрація припиняється, і з білетом можна попрощатися.
Не знаючи, чи добре ходить транспорт, я приперся о 11:20 ранку на метро «Харківська», вихід на проспект Бажана. Відразу підбігли до мене різні бариги з пропозицією «на машинє па ценє автобуса, вот трі чєлавєка єсть, єшьо ви і всьо, єдєм». Я ввічливо відмовлявся від їхніх послуг, але вони були дуже набридливі, тому відмовлятися довелося кілька разів. Цікаво, що якби я сказав: «Ідіть на х..», то впевнений, що результат би був більш ефективний. На зупинці був розклад автобуса №322 «Політ», який мав о 11:40 бути, однак, як це водиться в Україні, його не було. Натомість під’їхала якась інша маршрутка, теж до летовища, і я туди сів, зайнявши останнє місце. За десять дванадцята я вже був на летовищі. Я був тут всього два рази у житті, і на внутрішніх рейсах, які відправляються з Терміналу «А», ще не літав. На відміну від міжнародного терміналу, Термінал «А» не змінився суттєво за останні років 30:

У будці «Таксі» сидить тітонька, з якою можна сконтактувати з цього приводу. Така сама тітонька з будкою є всередині терміналу. А ось і його будинок:

Зліва — паркан, де видно злітну смугу. На жаль, зняти зліт літака в мене не стало терпіння: задовго треба чекати на спеці. Сам будиночок малесенький, там переважно іноземці, які прилетіли з-за кордону й роблять тут пересадку. Якщо внутрішніми рейсами стануть масово користуватися українці, наступить п..дець. Хоча термінал все одно кращий, ніж паризький Шарль-де-Голль: є і туалети нормальні й чисті (і безкоштовні!), і поїсти є де, і автомати тобі з кавою. А це вихід до брам та зали очікування:

У терміналі всього 4 брами, заблукати досить важко. Паспортний контроль відсутній, лише стандартне «просвічування» багажу. Ага, на реєстрації в мене попрохали лише паспорт, без номеру резервації чи іншої фігні, після цього видали посадковий талон із зазначенням часу посадки — 15.10, та номером місця «FREE» (=сідай куди хочеш). Ага, і на сайті Wizzair був написаний час відправлення 15:10, але насправді він був — 15:30 з незрозумілої причини. Хоча прилетіли ми за розкладом. Що я робив з 12 до 15:10? Це цікаве питання. Прибувати так рано на летовище нема сенсу: дорога до нього широка, ймовірність пробок майже нульова, отже запізнитися неможливо.
За 20 хвилин до відправлення рейсу оголосили посадку, і незабаром нас автобусом довезли до літака, який, як і очікувалось, виявився стандартний аеробусом (Airbus-320):

Літак був напівпорожній, тому можна було собі обрати яке-хочеш місце. Їжа, звісно, не входить у вартість квитка, і коли літак набрав висоту та летів над змарами, продавалася за захмарними цінами. Пілот літака знав лише російську та англійську, й оголосив нам, що літак летить до Сімферополя. Ця новина викликала пожвавлення у пасажирів, а пілот, наче нічого не сталося, оголосив англійською, що таки до Львова нас довезе.
У Львові було зимно й дощило. А ще там гарний старовинний аеропорт:

Я, за звичкою, почимчикував до зали, де мав би бути багаж, однак зали видачі багажу не виявилось: його виставили на контейнері просто перед входом до виходу :) летовища. Як і у Кракові, львівський аеропорт знаходиться у місті, тож за якісь 15 хвилин я вже був у центрі Львова.
Кордон
Цього разу їхав автобусом Львів—Краків. І хоча ми довго стояли на кордоні, приїхав він дуже рано, о 6:20. Що мені подобається на кордоні Краківець-Корчова, це те, що там є цілодобовий бар, де можна поїсти. А ще гарна соціальна реклама:

«Цигарки до дупи!»
У будці «Таксі» сидить тітонька, з якою можна сконтактувати з цього приводу. Така сама тітонька з будкою є всередині терміналу. А ось і його будинок:
Зліва — паркан, де видно злітну смугу. На жаль, зняти зліт літака в мене не стало терпіння: задовго треба чекати на спеці. Сам будиночок малесенький, там переважно іноземці, які прилетіли з-за кордону й роблять тут пересадку. Якщо внутрішніми рейсами стануть масово користуватися українці, наступить п..дець. Хоча термінал все одно кращий, ніж паризький Шарль-де-Голль: є і туалети нормальні й чисті (і безкоштовні!), і поїсти є де, і автомати тобі з кавою. А це вихід до брам та зали очікування:
У терміналі всього 4 брами, заблукати досить важко. Паспортний контроль відсутній, лише стандартне «просвічування» багажу. Ага, на реєстрації в мене попрохали лише паспорт, без номеру резервації чи іншої фігні, після цього видали посадковий талон із зазначенням часу посадки — 15.10, та номером місця «FREE» (=сідай куди хочеш). Ага, і на сайті Wizzair був написаний час відправлення 15:10, але насправді він був — 15:30 з незрозумілої причини. Хоча прилетіли ми за розкладом. Що я робив з 12 до 15:10? Це цікаве питання. Прибувати так рано на летовище нема сенсу: дорога до нього широка, ймовірність пробок майже нульова, отже запізнитися неможливо.
За 20 хвилин до відправлення рейсу оголосили посадку, і незабаром нас автобусом довезли до літака, який, як і очікувалось, виявився стандартний аеробусом (Airbus-320):
Літак був напівпорожній, тому можна було собі обрати яке-хочеш місце. Їжа, звісно, не входить у вартість квитка, і коли літак набрав висоту та летів над змарами, продавалася за захмарними цінами. Пілот літака знав лише російську та англійську, й оголосив нам, що літак летить до Сімферополя. Ця новина викликала пожвавлення у пасажирів, а пілот, наче нічого не сталося, оголосив англійською, що таки до Львова нас довезе.
У Львові було зимно й дощило. А ще там гарний старовинний аеропорт:
Я, за звичкою, почимчикував до зали, де мав би бути багаж, однак зали видачі багажу не виявилось: його виставили на контейнері просто перед входом до виходу :) летовища. Як і у Кракові, львівський аеропорт знаходиться у місті, тож за якісь 15 хвилин я вже був у центрі Львова.
Кордон
Цього разу їхав автобусом Львів—Краків. І хоча ми довго стояли на кордоні, приїхав він дуже рано, о 6:20. Що мені подобається на кордоні Краківець-Корчова, це те, що там є цілодобовий бар, де можна поїсти. А ще гарна соціальна реклама:
«Цигарки до дупи!»

2008-07-26 20:25 (UTC)
2008-07-26 20:29 (UTC)
2008-07-29 15:43 (UTC)
2008-07-29 20:01 (UTC)
2008-07-30 07:22 (UTC)
По времени это может быть непредсказуемым. Если повезёт, то может вообще занять минут на 10 больше, чем прямым "Полётом". Я так туда обычно езжу, и знаю, что в первой половине дня проблем таким способом нету - так ездит большинство работников аэропорта. Но где-то с 14-00 до 16-00 у этих автобусов перерыв, точно не знаю когда. Поэтому в это время не советую.
2008-07-30 07:23 (UTC)